ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24

Освітня програма Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови Херсонської міської ради є наскрізною, оскільки охоплює освіту на І (початкова середня освіта), ІІ (базова середня освіта) та ІІІ (профільна середня освіта) ступенях навчання. Програма розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та Постанов Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 та від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 14.01.2004 № 24 та від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» від24 липня 2019р. №688 та на підставі типових освітніх програм, затверджених наказами МОН України від 21.03.2018 № 268 та від 20.04.2018 №№ 405, 406, 407, 408 «Про затвердження типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти».

 

Обґрунтування мети та цільових завдань освітньої програми

  • Метою освітньої програми є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
  • Початкова освіта: всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості;
  • Базова освіта: розвиток природних позитивних нахилів і здібностей, обдарувань, творчого мислення, оволодіння вміннями самостійної пізнавальної діяльності; досконале володіння рідною мовою; засвоєння знань з базових дисциплін; формування національної гідності й громадянської позиції; виховання соціально-психологічної готовності до набуття професії та активної участі у продуктивній праці;
  • Профільна освіта: профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти.
  • Цільові завдання освітньої програми

Формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей,

предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладів загальної середньої освіти складає 805 годин, для 2-х класів – 875 годин, для 3-4-х класів – 910 годин на навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-х класів – 1085 годин на навчальний рік,  для 6-х класів – 1190 годин на навчальний рік, для 7-х класів – 1225 годин на навчальний рік, для 8- 9-х класів – 1260 годин на навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів для 10–11-х класів складає 2660 годин на навчальний рік, по 1330 годин на навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови  Херсонської міської ради.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової, базової та профільної освіти

        Початкова освіта

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Базова освіта

       Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

  Профільна освіта

      Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік освітніх галузей

       Початкова освіта

      Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

(мовний і літературний компоненти)

 

Мова навчання
Українська мова
Російська мова
Англійська мова
Математика Математика
Природознавство Природознавство
Соціальна і здоров’язбережувальна Я пізнаю світ
Громадянська та історична
Мистецька

 

Мистецтво*/музичне мистецтво, образотворче мистецтво
Технології

 

Трудове навчання
Інформатика
Фізкультурна

 

Основи здоров’я
Фізична культура

  

 Базова освіта

    Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

 

Українська мова
Українська література
Англійська мова
Німецька мова
Мова корінного народу, нац. меншини (російська)
Зарубіжна література
Інтегрований курс «Література»
Суспільствознавство Історія України
Всесвітня історія
Основи правознавства
Мистецтво Мистецтво
Математика Математика
Алгебра
Геометрія
Природознавство Природознавство
Біологія
Географія
Фізика
Хімія
Технології

 

Трудове навчання
Інформатика
Здоров’я і фізична культура

 

Основи здоров’я
Фізична культура

 

Профільна школа

       Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

 

 

Українська мова
Українська література
Зарубіжна література
Англійська мова
Німецька мова
Суспільствознавство Історія України
Всесвітня історія
Громадянська освіта
Художня культура
Математика Математика
Алгебра
Геометрія
Природознавство Біологія і екологія
Географія
Фізика і астрономія
Хімія
Мистецтво Мистецтво
Технології Інформатика
Здоров’я і фізична культура

 

Фізична культура
Захист Вітчизни

    

 Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у навчальних програмах, обраних для викладання предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану

Початкова освіта

Перелік навчальних програм для учнів І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

 

№ п/п Назва навчальної програми
1. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти

(авт. Шиян Р.Б.)

2. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти

(авт. Савченко О.Я.)

3. Освітня  програма початкової школи  науково- педагогічного проекту «Інтелект України»
4.  Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів із російською мовою навчання 1–4 класи
5. Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класів
6. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
7. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
8. Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
9. Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
10. Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
11. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
12. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
13. Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
14. Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи
15. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання 1-4 класи
16. Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

 

 

Базова освіта

Перелік навчальних програм  для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

№ п/п Назва навчальної програми
1. Українська мова
2. Українська література
3. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
4. Зарубіжна література
5. Російська мова для закладів з українською мовою викладання
6. Історія України
7. Всесвітня історія
8. Основи правознавства
9. Математика
10. Інформатика
11. Біологія
12. Географія
13. Мистецтво
14. Основи здоров’я
15. Природознавство
16. Трудове навчання
17. Фізика
18. Фізична культура
19. Хімія
20. Навчальні програми з інтегрованого курсу «Література» (російська та зарубіжна)
21. Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
22. Іноземні мови

 

Профільна освіта

     Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої    освіти ІІІ ступеня (чинні з 1 вересня 2018 року)

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
10 клас 11   клас
39.

 

Українська мова Рівень стандарту Рівень стандарту
40. Українська література Рівень стандарту Рівень стандарту
41. Зарубіжна література Рівень стандарту Рівень стандарту
42. Іноземні мови Рівень стандарту Рівень стандарту
43. Іноземні мови Профільний рівень Профільний рівень
44. Історія України Рівень стандарту Рівень стандарту
45. Всесвітня історія Рівень стандарту Рівень стандарту
46.  Громадянська освіта Рівень стандарту
47. Математика Рівень стандарту Рівень стандарту
48. Алгебра і початки аналізу та геометрія Профільний рівень Профільний рівень
49. Біологія і екологія Рівень стандарту Рівень стандарту
50. Географія Рівень стандарту Рівень стандарту
51. Фізика Академічний рівень Академічний рівень
52. Фізика Рівень стандарту Рівень стандарту
53. Астрономія Рівень стандарту
54. Хімія Рівень стандарту Рівень стандарту
55. Фізична культура Рівень стандарту Рівень стандарту
56. Захист Вітчизни Рівень стандарту Рівень стандарту
57. Інформатика Рівень стандарту Рівень стандарту
58. Мистецтво Рівень стандарту Рівень стандарту

        

 

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Початкова освіта

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, ранкове коло,  екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Базова освіта

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Профільна освіта

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція  повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною. Вона припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення

якості освіти

       Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • педагогічне спостереження;
  • моніторинг досягнень здобувачів освіти;

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

За умовами Нової української школи модель випускника має включати наступні складові, які характеризуються широким спектром впливів особистості:

  1. Випускник має залишити школу професійно визначеним.
  2. Повинен уміти методично грамотно, самостійно працювати.
  3. Він має прагнути до самоосвіти та вдосконалення.
  4. Має брати активну участь у суспільно-культурному житті країни.
  5. Випускник має бути свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки.
  6. Він повинен свідомо ставитися до свого здоров’я та довкілля.

Випускник початкової школи повинен мати якісні характеристики:

  • упевненість в собі, відчуття повноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, мотивацію досягнення успіху, повинен уміти слухати і чути, критично мислити і мати почуття самоконтролю;
  • опанувати навички навчальної діяльності, прості навички самоконтролю навчальних дій, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової школи має володіти певними яко­стями і вміннями:

  • на рівні вимог державних освітніх стандартів засвоїти загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
  • опанувати систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);
  • оволодіти основами комп’ютерної грамотності;
  • знати свої громадянські права і вміти їх реалізувати;
  • оцінювати свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;
  • дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
  • вести здоровий спосіб життя;
  • бути готовим до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник профільної школи повинен:

  • засвоїти на рівні вимог державних освітніх стандартів загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
  • засвоїти зміст вибраного профілю навчання на рівні, що забезпечуватиме вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання;
  • опанувати одну-дві іноземні мови на рівні поглибленого вивчення або базовому рівні;
  • опанувати основи комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування);
  • оволодіти культурою інтелектуальної діяльності;
  • знати і поважати культуру України та інших народів;
  • поважати свою й чужу гідність;
  • поважати права, свободи інших людей;
  • дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
  • поважати свою працю та працю інших людей;
  • мати почуття соціальної відповідальності;
  • вести здоровий спосіб життя;
  • володіти способами отримання інформації;
  • прагнути духовного і соціального добробуту.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Початкова освіта

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Базова і профільна освіта

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей, як: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» – спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значущими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою,позакласною навчальною роботою і діяльністю гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Показники реалізації освітньої програми:

— впровадження Державного стандарту початкової освіти,  нових навчальних Програм для 1-2-х, 5-6-х та 10-11-х класів;

— спрямування навчального процесу на дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів;

— реалізація інтегрованого навчання;

— практична спрямованість навчання;

— фундаменталізація освіти;

— введення  формувального оцінювання в 1-2-х класах.

Критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування освіти:

  • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей, здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів сучасної школи;
  • соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
  • загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
  • мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
  • психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню школярів та їхній індивідуалізації;
  • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;
  • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.