Вы просматриваете: Главная > Нормативно-правова база > Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Херсонській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови №24 Херсонської міської ради

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Херсонській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови №24 Херсонської міської ради

СХВАЛЕНО

на спільному засіданні

ради школи і педагогічної ради

протокол №1 від 30.08.2019

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Херсонської спеціалізованої школи
І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови №24 Херсонської міської ради
___________ Т.І. Овчаренко
«30» серпня 2019 р.

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови №24 Херсонської міської ради (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ, який почав діяти з 28 вересня 2017 року  (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та інших нормативних документів.

Система забезпечення якості освітньої діяльності в закладі загальної середньої освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) передбачає:

  • функціонування системи формування компетентностей здобувачів освіти;
  • стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
  • інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти:

  • якість основних умов освітнього процесу;
  • якість реалізації освітнього процесу;
  • якість результатів освітнього процесу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в навчальному закладі загальної середньої освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується радою школи та  педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

  1. Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

  • гарантування якості освіти;
  • формування довіри суспільства до школи;
  • постійне та послідовне підвищення якості освіти;
  • допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

 

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

  • оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
  • постійний моніторинг змісту освіти;
  • спостереження за реалізацією освітнього процесу;
  • моніторинг технологій навчання;
  • моніторинг ресурсного потенціалу школи;
  • моніторинг управління ресурсами та процесами;
  • спостереження за  станом  соціально-психологічного  середовища школи;
  • контроль стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;
  • розробляння рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
  • здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;
  • експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
  • вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
  • збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
  • аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;
  • надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Зміст контролю адміністрацією школи:

  • виконання Закону «Про освіту»;
  • використання методичного забезпечення в освітньому процесі;
  • реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;
  • контроль реалізації права здобувачів освіти на одержання якісної освіти;
  • ведення шкільної документації ( класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали гурткової діяльності тощо);
  • рівень навчальних досягнень здобувачів освіти , якості освіти;
  • стан викладання шкільних предметів;
  • стан підготовки та проведення олімпіад;
  • стан проведення гурткових, факультативних занять;
  • організація учнівського самоврядування;
  • профілактика правопорушень серед здобувачів освіти;
  • попередження дитячого травматизму;
  • дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;
  • дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації здобувачів освіти і поточного контролю їхньої успішності;
  • робота творчих груп, методоб’єднань, бібліотеки;
  • реалізація виховних програм та їх результативність;
  • організація харчування та медичного обслуговування здобувачів освіти;
  • охорона життя та здоров’я учасників освітнього процесу;
  • виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
  • стан методичної роботи;
  • контроль позакласної роботи;
  • контроль роботи навчальних кабінетів;
  • контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;
  • контроль стану спільної роботи школи та громадськості;
  • інші питання в рамках компетенції директора школи.

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

  • тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, класу, методичного об’єднання, одного вчителя або класного керівника);
  • комплексний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

  • персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);
  • класно-узагальнюючий.

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

  • визначення мети контролю;
  • об’єктів контролю;
  • складання плану перевірки;
  • інструктаж учасників;
  • вибір форм і методів контролю;
  • констатація фактичного стану справ;
  • об’єктивна оцінка цього стану;
  • висновки, що випливають з оцінки;
  • рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;
  • визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, за його дорученням  заступники з навчально-виховної роботи або створена з цією метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу. Директор школи  відвідує  в середньому щотижня не менше двох уроків, його заступники – не менше трьох уроків, факультативних занять, виховних заходів, індивідуальних консультацій.

Комплексна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років.

Відповідно до річного плану роботи школи обираються об’єкти контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан навчально-виховної роботи з об’єктів контролю.

Тривалість тематичних чи компетентних перевірок не повинна перевищувати 18 днів із відвідуванням не менше шести уроків, занять чи інших заходів.

Підстави для проведення контролю:

  • атестація педагогічних працівників;
  • плановість контролю;
  • перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;
  • звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі в яких указується:

  • мета контролю;
  • строки;
  • склад комісії;
  • яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);
  • констатація фактів, що виявлені;
  • висновки;
  • рекомендації або пропозиції;
  • де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);
  • дата та підпис відповідального за написання довідки.

 Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

  • знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
  • знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,
  • вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;
  • звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

  • проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при директору, при заступниках директора, робочі наради з педагогічним складом;
  • результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор школи за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

  • про видання відповідного наказу;
  • про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;
  • про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
  • про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
  • про заохочення працівників;
  • інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи школи) у міру необхідності отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

 

3.Характеристика внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 

3.1. Політика та процедури забезпечення якості освіти

Основні процедури внутрішнього забезпечення якості освіти в школі:

  • побудова системи показників якості освітньої діяльності та якості освіти за пріоритетними напрямами;
  • розробка та проведення моніторингових процедур для визначення динаміки забезпечення якості освітніх процесів і результатів;
  • самооцінка якості освітньої діяльності суб’єктами освітнього процесу на всіх рівнях управління для їх спрямованої самоорганізації;
  • підготовка та проведення соціально-педагогічних та соціально-психологічних досліджень для визначення якості надання освітніх послуг та задоволеності якості освітньої діяльності і якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

  1. Управління якісною освітньою діяльністю та розвитком школи.
  2. Якість кадрового складу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
  3. Дитиноцентричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів освіти.
  4. Академічну культуру учасників освітнього процесу.
  5. Вдосконалення навчально-матеріальної бази для забезпечення освітнього процесу. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
  6. Публічна інформація.

 

3.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

— посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

— надання достовірної інформації про методики і власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

— контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

— об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

— самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

— посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

— надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

— академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження без зазначення авторства;

— списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

— хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

— необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники школи можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

— відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

— позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

— повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

— повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

 

3.3. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

 

3.4. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Якість педагогічного складу школи регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Професійний розвиток та підготовка педагогічних працівників реалізується в системі післядипломної освіти. Безперервний професійний розвиток педагогічних працівників забезпечується системою постійно діючих методичних заходів різного рівня.

Основними документами планування та обліку роботи педагогічних працівників є класні журнали, календарне планування з предметів інваріантної і варіативної складової робочого навчального плану та поурочне планування.

 

3.5. Критерії, правила та процедури оцінювання керівних працівників школи

Управління якістю освіти  засновується на таких принципах:

  • орієнтація на підвищення задоволеності усіх користувачів освітніх послуг;
  • провідна роль керівництва при одночасному залученні усіх працівників школи до створення та функціонування системи управління якістю освіти;
  • стратегічне планування якості освіти;
  • постійне удосконалення системи управління якістю освіти на основі системних вимірювань рівня досягнення критеріїв якості;
  • документування.

За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів освітнього процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої діяльності школи висвітлюється у звітах директора та оприлюднюється на персональному сайті школи.

 

3.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

 

Школа створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки здобувачів освіти. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним вимогам.

Приміщення Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови Херсонської міської ради складається з трьох корпусів, з’єднаних між собою (рік введення в дію – 1982). Проектна потужність – 1200 учнівських місць, на даний час навчається 1239 учнів. Навчання здійснюється в 1 зміну. Стан будівель задовільний.

Приміщення та територія школи відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів. Діє локальний водопровід. Діє автономна газова котельня (рік введення в дію 2013).

Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями. У закладі атестовано 17 кабінетів. Наявні бібліотека, 2 спортивні зали, хореографічна зала, штучне міні-футбольне поле, 2 ігрових майданчика, 1 майстерня з обслуговуючої праці, слюсарна й столярна майстерні. Рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів складає 90%.

Кількість комп’ютерів у закладі – 156.  На 12 учнів припадає 1 комп’ютер. 20 мультимедійних проекторів, 8 інтерактивних дошок. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу – 50 Мбіт/с).

Учні забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою. Книги зберігаються в належних умовах.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних предметів.

Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для здобувачів освіти та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wi-Fi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Значне місце в управлінні школою та обміном інформацією відіграє офіційний сайт школи та групи у Viber-спільноті. Додатково ведеться база даних учнів та співробітників у СУБД «Курс: Школа».

 

3.7. Створення в школі інклюзивного освітнього середовища

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.

 

3.8. Забезпечення публічності інформації  

Публічність інформації про діяльність школи забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами.  На  офіційному  сайті  школи  та  на  сторінках соціальних мереж закладу розміщується  інформація,  яка підлягає  обов’язковому оприлюдненню. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті школи, систематично оновлюється.

 

  1. Планування освітньої діяльності: Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

Стандарт забезпечення якості освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, учителів і здобувачів освіти із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

Стандарти освіти для кожного рівня загальної середньої освіти розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

На підставі Типової освітньої програми школа розробляє навчальний план кожного рівня загальної середньої освіти. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі.

Робочі навчальні плани складаються для кожного класу відповідного рівня загальної середньої освіти.

Робочі навчальні плани розробляють робочі групи у складі заступника директора з навчальної роботи, голів методичних об’єднань.

Навчальні програми (календарне планування) з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням із відповідними шкільними методичними об’єднаннями школи згідно з вимогами Типових освітніх програм.

Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в школі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Завдання моніторингу:

  • Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.
  • Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
  • Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
  • Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
  • Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

  Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.  Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

  • здобувач освіти;
  • учитель;
  • класний керівник;
  • батьки і громадськість та ін.

Суб’єктами моніторингу виступають:

— моніторингова група;

— адміністрація закладу;

— органи управління освітою (різних рівнів).

Основними формами моніторингу є:

  • самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
  • внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);
  • зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

— об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

— систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

— відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

— надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

— гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

 Очікувані результати:

—  Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

— Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

— Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

— Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

— За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

 

 

 

 

Обсуждение закрыто.