Вы просматриваете: Главная > Навчальний процес > ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та іноземної мови Херсонської міської ради

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та іноземної мови Херсонської міської ради

Освітня програма Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови Херсонської міської ради є наскрізною, оскільки охоплює освіту на І (початкова середня освіта), ІІ (базова середня освіта) та ІІІ (профільна середня освіта) ступенях навчання. Програма розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та Постанов Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 та від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 14.01.2004 № 24 та від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та на підставі типових освітніх програм затверджених наказами МОН України від 21.03.2018 № 268 та від 20.04.2018 №№ 405, 406, 407, 408 «Про затвердження типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти».

Обґрунтування мети та цільових завдань освітньої програми

  • Метою освітньої програми є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності
  • Початкова освіта: всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості;
  • Базова освіта: розвиток природних позитивних нахилів і здібностей, обдарувань, творчого мислення, оволодіння вміннями самостійної пізнавальної діяльності; досконале володіння рідною мовою; засвоєння знань з базових дисциплін; формування національної гідності й громадянської позиції; виховання соціально-психологічної готовності до набуття професії та активної участі у продуктивній праці;
  • Профільна освіта: профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти.
  • Цільові завдання освітньої програми

Формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей,

предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладів загальної середньої освіти складає 805 годин на навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2–4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин на навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин на навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин на навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин на навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5985 годин на навчальний рік: для 5-х класів – 1085 годин на навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин на навчальний рік, для 7-х класів – 1225 годин на навчальний рік, для 8-х класів – 1260 годин на навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин на навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів для 10–11-х класів складає 2660 годин на навчальний рік, по 1330 годин на навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови  Херсонської міської ради.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової, базової та профільної освіти

        Початкова освіта

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Базова освіта

       Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

  Профільна освіта

      Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей

       Початкова освіта

      Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

(мовний і літературний компоненти)

 

Мова навчання
Українська мова
Іноземна мова
Математика Математика
Природознавство Природознавство
Суспільствознавство Я у світі
Мистецтво

 

Мистецтво*/музичне мистецтво, образотворче мистецтво
Технології

 

Трудове навчання
Інформатика
Здоров’я і фізична культура

 

Основи здоров’я
Фізична культура

  

 Базова освіта

    Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

 

Українська мова
Українська література
Англійська мова
Німецька мова
Мова корінного народу, нац. меншини
Зарубіжна література
Інтегрований курс «Література»
Суспільствознавство Історія України
Всесвітня історія
Основи правознавства
Мистецтво Мистецтво
Математика Математика
Алгебра
Геометрія
Природознавство Природознавство
Біологія
Географія
Фізика
Хімія
Технології

 

Трудове навчання
Інформатика
Здоров’я і фізична культура

 

Основи здоров’я
Фізична культура

 

Профільна школа

       Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

 

 

Українська мова
Українська література
Мова навчання
Зарубіжна література
Англійська мова
Німецька мова
Суспільствознавство Історія України
Всесвітня історія
Громадянська освіта
Математика Математика
Алгебра
Геометрія
Природознавство Біологія
Екологія
Географія
Фізика
Астрономія
Хімія
Мистецтво Мистецтво
Технології Інформатика
Здоров’я і фізична культура

 

Фізична культура
Захист Вітчизни

      Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у навчальних програмах, обраних для викладання предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану

Початкова освіта

Перелік навчальних програм для учнів І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

 

№ п/п Назва навчальної програми
1. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–2 класи (авт. Шиян Р.Б.)
2. Українська мова (для шкіл з навчанням російською мовою). Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
3. Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класів
4. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
5. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
6. Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
7. Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
8. Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
9. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
10. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
11. Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
12. Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи
13. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання 1-4 класи
14. Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

 

Базова освіта

Перелік навчальних програм  для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ п/п Назва навчальної програми
15. Українська мова
16. Українська література
17. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
18. Зарубіжна література
19. Історія України
20. Всесвітня історія
21. Основи правознавства
22. Математика
23. Інформатика
24. Біологія
25. Географія
26. Мистецтво
27. Основи здоров’я
28. Природознавство
29. Трудове навчання
30. Фізика
31. Фізична культура
32. Хімія
33. Навчальні програми з інтегрованого курсу «Література» (російська та зарубіжна)
34. Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою
35. Іноземні мови
36. Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу)

Профільна освіта

     Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої    освіти ІІІ ступеня (затверджені наказом від 14.07.2016 № 826 – для  11 класу;  наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539 – для 10 класу)

 

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
10 клас 11   клас
37.

 

Українська мова Рівень стандарту  
38. Українська мова в школах з російською мовою навчання   Рівень стандарту
  Українська література Рівень стандарту Рівень стандарту
40. Зарубіжна література Рівень стандарту  
41. Інтегрований курс «Література»   Рівень стандарту
42. Іноземні мови Рівень стандарту Рівень стандарту
43. Іноземні мови Профільний рівень Профільний рівень
44. Історія України Рівень стандарту Рівень стандарту
45. Всесвітня історія Рівень стандарту Рівень стандарту
46.  Громадянська освіта (інтегрований курс) Рівень стандарту Рівень стандарту
47. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) Рівень стандарту Рівень стандарту
48. Алгебра і початки аналізу та геометрія Профільний рівень Профільний рівень
49. Біологія і екологія Рівень стандарту Рівень стандарту
50. Географія Рівень стандарту Рівень стандарту
51. Фізика Академічний рівень Академічний рівень
52. Фізика Рівень стандарту Рівень стандарту
53. Астрономія   Рівень стандарту
54. Хімія Рівень стандарту Рівень стандарту
55. Фізична культура Рівень стандарту Рівень стандарту
56. Захист Вітчизни Рівень стандарту Рівень стандарту
57. Інформатика Рівень стандарту Рівень стандарту
58. Мистецтво Рівень стандарту  
59. Технології   Рівень стандарту
60. Російська мова (початок вивчення з 1 класу) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою Рівень стандарту Рівень стандарту

 

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Початкова освіта

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Базова освіта

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Вона може бути комплексною. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів із метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Профільна освіта

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 10-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною. Вона припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Початкова освіта

       Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Базова освіта

       Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Профільна освіта

         Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Модель випускника Нової Української Школи — це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися та ділитися досвідом з іншими.

Вчитель має бути партнером учневі, ділитися своїми знаннями тому, що кожен член суспільства має розуміти свою роль у соціумі та усвідомлювати відповідальність не тільки за себе і свої вчинки, а й за вчинки інших.

За умовами Нової Української Школи модель випускника має включати наступні складові, які характеризуються широким спектром впливів особистості:

  1. Випускник має залишити школу професійно визначеним;
  2. Повинен уміти методично грамотно, самостійно працювати;
  3. Він має прагнути до самоосвіти та вдосконалення;
  4. Має брати активну участь у суспільно-культурному житті країни;
  5. Випускник має бути свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
  6. Він повинен свідомо ставитися до свого здоров’я та довкілля;

Випускник старших класів повинен:

  • засвоїти на рівні вимог державних освітніх стандартів загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
  • засвоїти зміст вибраного профілю навчання на рівні, що забезпечуватиме вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання;
  • опанувати одну-дві іноземні мови на рівні поглибленого вивчення або базовому рівні;
  • опанувати основи комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування);
  • оволодіти культурою інтелектуальної діяльності;
  • знати і поважати культуру України та інших народів;
  • поважати свою й чужу гідність;
  • поважати права, свободи інших людей;
  • дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
  • поважати свою працю та працю інших людей;
  • мати почуття соціальної відповідальності;
  • вести здоровий спосіб життя;
  • володіти способами отримання інформації;
  • прагнути духовного і соціального добробуту.

Випускник середніх класів має володіти певними яко­стями і вміннями:

  • на рівні вимог державних освітніх стандартів засвоїти загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
  • опанувати систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);
  • оволодіти основами комп’ютерної грамотності;
  • знати свої громадянські права і вміти їх реалізувати;
  • оцінювати свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;
  • дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
  • вести здоровий спосіб життя;
  • бути готовим до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник початкових класів повинен мати якісні характеристики:

  • упевненість в собі, відчуття повноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, мотивація досягнення успіху, повинен уміти слухати і чути, критично мислити і мати почуття самоконтролю.
  • Опанувати навички навчальної діяльності, прості навички самоконтролю навчальних дій, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя;
 

СХВАЛЕНО

педагогічною радою  школи  №24

Протокол  від 14.06.2018 р. № 12

   

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор спеціалізованої школи №24

Т.І.Овчаренко

 

14 червня  2018р.

 

Обсуждение закрыто.